23 травня у День Героїв, у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 7 відкрили меморіальні дошки на честь загиблих героїв військовослужбовців: Владислава Краснолуцького, Романа Якімова, Максима Савіцького, Ігоря Касянчука, Павла Нікітюка. Пам’ятні знаки встановлені на фасаді школи.
Вшанувати пам’ять загиблих зібрались: міський голова Микола Мельничук, заступник міського голови Микола Кошик, начальник управління освіти виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Анатолій Пасічник, учнівська молодь, педагогічний колектив школи, батьки та родичі загиблих воїнів, громадськість.
Зі словами скорботи, вдячності та шани до присутніх звернулися міський голова Микола Мельничук.
Право відкрити меморіальні дошки надали рідним загиблих воїнів.
Присутні на заході вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання та покладанням квітів до меморіальних дошок.
Про шкільні роки героїв розповіли перші вчителі та класні керівники: Слюсарчук Алла Олексіївна, Тимінська Ірина Григорівна, Свірчук Ольга Миколаївна, Ситар Валентина Дмитрівна, Лисюк Марія Василівна.
Краснолуцький Владислав Миколайович (16.03.1999 – 1.03.2022) – випускник школи, студент Харківського університету Повітряних Сил, загинув внаслідок авіаудару. Нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України».
Хлопчик, який цікавився машинками, гімнаст, який мріяв одягнути військову форму і стати у стрій. Закінчивши 9 класів, вступив до професійного ліцею. Здобув професію електрозварювальника. А далі здійснив свою мрію. Саме так можна назвати службу за військовим контрактом у військовій частині. Він був наполегливий, вмотивований курсант.
1 березня 2022 року на казарму, де були курсанти, рашисти скинули авіабомбу. Під завалами опинилися діти. Тіло Владислава знайшли аж на 9 день. Коли перестало битися серце юного курсанта, ніхто не знає. Але ми знаємо, що у наших серцях він залишиться щасливий, вмотивований, успішний. Залишиться як хлопчик з щирою посмішкою і допитливими оченятами.
Якімов Роман Олександрович (16.11.1976 – 15.05.2023) – випускник школи, героїчно загинув в боях під Бахмутом Донецької області захищаючи державний суверенітет та територіальну цілісність України від російських окупантів.
1 вересня 1983 року, знаменна дата у нашому маленькому містечку – відкриття школи № 7. Роман Якімов – першокласник, учень 1-Д класу, з великим букетом стоїть на лінійці. Розумні оченята з подивом оглядають усе навкруги. 1991 рік – знову лінійка і Роман закінчує 8 класів.
15 травня 2023 року старший солдат Роман Якімов героїчно загинув у бою за Бахмут. Роман мав військовий і бойовий досвід, учасник російсько-української війни, воював три роки у розвідці механізованого батальйону 24 бригади. В боях на Світлодарській дузі отримав контузії.
З початком повномасштабного вторгнення Роман повернувся до лав ЗСУ. Потрапив в авіаційну частину, але рвався на передову, писав рапорти, щоб потрапити на фронт. Його направили до бригади, де воювали добровольці. Брав участь в боях на Харківщині, потім в Бахмуті, отримав поранення та контузію, але залишився в строю. Надійний, досвічений, мотивований – таким він назавжди залишиться в пам’яті тих, хто знав цього мужнього і сильного духом чоловіка.
Нікітюк Павло Вікторович (10.10.1983 – 15.01.2024) – випускник школи. Загинув під час стрілецького бою поблизу населеного пункту Синьківка Купянського району Харківської області, захищаючи державний суверенітет України від російських окупантів.
Милий, добрий, покладистий, трішки сором’язливий і водночас серйозний хлопчик. З ним ніколи не було проблем. Хороший учень, надійний товариш, слухняний син… Дуже любив читати, розводив акваріумних рибок, про які міг годинами розповідати. Його поважали та любили не тільки діти, але й вчителі.
А потім у його життя ввірвалася страшна хвороба, з якою йому роками довелося боротись. І він боровся, не здавався. І, мабуть, велика жага до життя не дозволила йому зламатись. Не зважаючи на всі труднощі він успішно закінчив школу, продовжив навчання у професійному ліцеї. Працював. Одружився, став прекрасним батьком трьох чудових діток. І все було б добре, як би не ця жахлива війна…
Павло мав багато причин не йти на війну, але його високі моральні людські якості не дозволили йому шукати інші шляхи, він обрав шлях Захисника.
На жаль, 15 січня 2024 року під час стрілецького бою поблизу населенного пункту Синьківка, що у Куп’янському районі Харківської області при виконанні службових обов’язків Павло загинув… Та він назавжди житиме у наших світлих спогадах, як людина з чистою душею і добрими помислами.
Савіцький Максим Миколайович (3.07.2023 – 22.10.2023) – випускник 7 школи, загинув в бою біля населеного пункту Петропавлівка Купянського району Харківської області.
Касянчук Ігор Олександрович (25.05.1995 – 13.10 2023) – випускник 7 школи, загинув під час виконання бойового завдання в районі села Макіївка Сватівського району Луганської області, захищаючи територіальну цілісність України.